Директива Європейського Союзу «Жінки в правлінні»

Жінки в правлінні

Як відомо,  саме рівне представництво різних статей на рівні прийняття рішень та доступу до ресурсів є одним з головних індикаторів досягнення дійсної гендерної рівності.  По цьому шляху не один рік йдуть країни, що є визнаними лідерами в реалізації політики з «людським обличчям»: Ісландія, Фінляндія, Норвегія.

Наприкінці листопада 2022 року Європарламент схвалив законодавство, яке має на меті просування гендерної рівності у топ-керівництві компаній, а саме директиву «Жінки в правлінні». До липня 2025 року усі великі компанії у ЄС з визначеного переліку повинні будуть подбати, щоби щонайменш 40% посад, які не є посадами виконавчих директорів, або 33% усіх керівних посад обіймалися жінками, які наразі є у меншості. Вимога не поширюється на дрібний та середній бізнес, в якому працюють менш ніж 250 працівників/ниць.

Відповідно до директиви, основним критерієм відбору кандидатів/ток на посади мають бути професійні компетенції. Компанії зобов’язані щорічно звітувати про гендерний розподіл на керівних посадах. У випадку невідповідності нормам, організації повинні надавати роз’яснення щодо ситуації.

На національному рівні країни мають створити ефективні й пропорційні заходи для впливу на ті компанії, щодо яких є підозри у непрозорості.

Ця подія свідчить про те, що Європейський Союз невпинно рухається до задекларованої ООН 5-ї цілі – однієї з 17 цілей Сталого розвитку – досягнення гендерної рівності.

Україна також має певні зобов’язання щодо досягнення рівності жінок та чоловіків на всіх рівнях та у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Згідно низки нормативних документів державна гендерна політика почала впроваджуватися системно. Але в той же час, в нашій державі залишаються проблеми, пов’язані з нерівністю статей. Це й недостатня представленість жінок на різних рівнях прийняття рішень: у Верховній раді, на рівні обласних та міських рад. Й обмежений доступ до ресурсів: нижча, ніж у чоловіків зарплатня та пенсійне забезпечення. Й наявність у суспільній свідомості стійких стереотипів щодо ролей жінок та чоловіків, які гальмують демократичні процеси. Й дуже високий рівень домашнього насильства тощо. Тобто роботи в цьому напрямі дуже багато. І у держави, і у громадянського суспільства. Можливо, що наступним кроком в Україні стане прийняття нового закону – про представництво жінок на рівні прийняття рішень. І це буде не тільки виконанням міжнародних зобов’язань нашою країною, але й просто справедливо по відношенню до більшої частини її населення.