Авторка: Ліза Кузьменко Фото: Світлана Шкурай П’ять років минуло після першого інтерв’ю Поваги з Катериною Левченко. Ця цифра збігається з існуванням самої посади Урядової Уповноваженої з гендерної політики. Що вдалося й не вдалося досягти уряду та українському суспільству в сфері гендерної рівності за цей час, говоримо з політикинею. Інтерв’ю — спроба ретроспективи політики гендерної рівності в Україні за останні роки. АНТИКОРУПЦІЙНА СКЛАДОВА, ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ТА ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ — ТРИ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДОПОМОГИ 2017 року ви перемогли в конкурсі на посаду Урядової уповноваженої з питань гендерної політики. Як за ці 5 років змінилися підходи і прагнення українського уряду до політики гендерної рівності? Я спостерігаю за останні роки, що політика гендерної рівності залишається в центрі уваги уряду. Напрацювання не тільки не втрачаються, але й розвиваються. З одного боку, це розуміння тих, хто політично відповідає за напрям гендерної політики в державі, а з іншого — накопичувальний ефект. Політика у сфері гендерної рівності формується шляхом ухвалення законів. Можу сказати, що 2020 рік був піковим за кількістю нормативно-правових актів у цій сфері, їх ухвалено тридцять. Це не означає, що має бути постійне зростання кількості, оскільки документи також потрібно впроваджувати в життя. Однак це свідчить про увагу до теми з боку уряду. Крім того, 8 жовтня 2020 року проходив важливий форум «Партнерство заради розвитку». Це урядова подія з залученням міжнародних партнерів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу. Під час цього форуму серед наскрізних принципів надання міжнародної допомоги виділено три: антикорупційна складова, діджиталізація та гендерна рівність. ЧИ З’ЯВИТЬСЯ В УКРАЇНІ МІНІСТЕРСТВО З ПРАВ ЖІНОК? Якщо є політична воля … Читати далі КАТЕРИНА ЛЕВЧЕНКО: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ — ДУЖЕ СЕРЙОЗНИЙ КАТАЛІЗАТОР ГЕНДЕРНОЇ ПОЛІТИКИ