В той час, коли вже не тільки передові країни світу обирають курс на досягнення дійсної гендерної рівності, в українському суспільстві продовжуються дискусії щодо ролей та місця жінки у сучасному світі. Безліч стереотипів обмежують жінок в їх прагненні до самореалізації, відводять їм другорядні ролі, нав’язують норми та правила, що гальмують їхній  розвиток та розвиток суспільства у цілому, спричинюють прояви дискримінації та насильства. Дуже велика кількість українців та українок продовжують вважати, що у світі, який змінюється з космічною швидкістю, місце жінки має бути на кухні,  а ще, що є «жіночі» та «нежіночі» справи та професії.

Саме у просвітницькій діяльності, що змінює свідомість людей щодо гендерних ролей вбачає свою місію Музей жіночої та гендерної історії.

Великі справи робляться, а гарні результати досягаються тільки завдяки об’єднанню зусиль. Ось чому такою важливою саме в той час, коли музей  завдяки підтримці Європейського Союзу запрацював у новому просторі під одним дахом із Центром гендерної культури, стала підтримка Українського культурного фонду. Вона вивела музей на новий рівень, надала можливість розробити нові продукти, що відтепер використовуються в екскурсійній роботі музею та, за відгуками відвідувачок та відвідувачів, «змушують задуматися над здавалося би, звичайними речами, подивитися на них під новим кутом» та запам’ятовуються надовго.

У рамках проекту «Музей жіночої та гендерної історії — музей для діалогу» було розроблено концепцію оформлення нового простору, створені нові друковані форми та відеоматеріали, інтерактивні виставки та експозиції з використанням креативних технологій, що «проявляють» невидимі сторінки історії, роблять жінок та їхні проблеми видимими, посилююсь увагу ЗМІ до теми соціальних ролей, запрошують усіх зацікавлених до діалогу про важливі для суспільства питання.

Тематична виставка «Невидимий батальйон» стала пам’ятником  жінкам, які зі зброєю у руках захищали свою країну у часи Другої світової війни, але залишилися «фігурами умовчання» та розповіла про  жінок, які на передовій захищають Україну сьогодні, але залишаються «невидимим батальйоном» та доводять  життям право на власний вибір.

Символом інтерактивної експозиції «Крізь скляну стелю» є непрацюючі годинники — символи часу, що немовби зупинився: за вікном третє тисячоліття, а жінки продовжують довбати «скляну стелю» — невидимі й формально не означені бар’єри, що існують у суспільній свідомості й не дають їм просуватися кар’єрними сходами, мати доступ до ресурсів та рівня прийняття рішень. Після закінчення проекту експозиція працюватиме на постійній основі та поповнюватиметься новими експонатами.

Новий формат музею  дозволяє водночас прийняти екскурсійні групи до 40 осіб та зробити екскурсії інтерактивними та цікавими для різних за статтю, віком, освітою та досвідом людей, про що свідчать записи у Книзі відгуків: «Музей женской и гендерной истории – необычайно важное общественное начинание для продвижения гендерного равенства в Украине. Я очень довольна посещением этого музея и экскурсией, которую мы прослушали. Как феминистка и исследовательница гендера и религии, я считаю, что такие музеи должны быть в каждом городе! Ведь только просвещением можно воспитать новое поколение мужчин и женщин, которые будут больше уважать друг друга и быть строителями нового украинского общества»… «Thank you for showing us your work and crating space for people to think about what is possible without the barriers of gender roles. This is important work!».