Історія та міфологія – той клей, що збирає нас докупи, та база, на якій зростають гідність і самоповага. Проте жіноча історія занадто часто лишається невидимою для очей пересічної людини. Метафора Марти Богачевської-Хом’як, яка порівняла жіночу історію із традиційною вишивкою білим по білому, на жаль, дуже доречна. Тому й народжуються проекти, які мають на меті «розфарбувати», зробити невідомі та невидимі сторінки цієї історії видимими.
Саме таким став проект «Жіноча історія у бісері»/ «Beading the Womantory», мета якого – проявити й показати світові обличчя вчених, художниць, правозахисниць, письменниць – жінок, які зробили власний внесок у розвиток мистецтва, науки, література, але залишилися маловідомими, а іноді й невідомими.
Зображення обличь героїнь розміщені на полотні спірально, у формі стародавнього молюска амоніту, а між ними розміщуються зображення їхніх досягнень, сплетені з бісеру руками сучасних майстринь. Так учасниці проекту долучилися до «розфарбування» минулого та взяли участь у плетінні сучасної історії.
Усі шматочки зібралися в єдину картину й спільні зусилля перетворилися на експонат єдиного в Україні гендерного музею – Музею жіночої та гендерної історії.
До створення унікального бісерного панно долучилися 35 учасниць з різних країн світу: України, Білорусії, США, Канади, Бєльгії тощо.
Кураторка проекту, авторка та ініціаторка Марія Щербина