З 24 травня Україна знов стала свідкою нетривалої, але активної боротьби за голоси виборців та виборчинь. Передвиборча агітація, поява нових політичних об’єднань, внутріпартійні розколи стали вже історією. Й від 21 липня почнеться новий історичний етап для українського парламенту.

Хоча за нормою закону офіційно результати ЦВК оголосить не пізніше 2-х тижнів після виборів, попередні підсумки виборів вже відомі. До парламенту проходять  п’ять партій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За Життя», «Батьківщина», «Європейська солідарність» та «Голос».

Склад Верховної Ради нового скликання відрізняється від попередніх «новими» обличчями. 323 депутати та депутатки, велика кількість з яких без попереднього парламентського досвіду пройшли як за партійними списками, так і від мажоритарних округів.

Також важливим є той факт, що приблизно 20 % депутатського корпусу Верховної Ради складатимуть жінки. Кількість депутаток майже на 8 % більше у порівнянні з попереднім складом Верховної Ради. Найменше жінок буде в «Опозиційній платформі – За Життя». Найбільше – у партії «Слуга народу», серед яких дві харківські мажоритарниці – Вікторія Кінзбурська та Марія Мезенцева.

Проте, процентне співвідношення чоловіків та жінок у політичних силах «Європейська солідарність» та «Голос» виглядає більш гендерно збалансованими – 37% та 47,6%. Цей пропорційний показник, згідно положень Виборчого кодексу, надасть партіям можливість додаткового державного фінансування.

Отже, виборні перегони-2019  запам’ятаються українському суспільству своїми особливостями та труднощами. Чи буде новий парламент ефективним – покаже час. За експертною оцінкою  Верховна Рада нового скликання є «найжіночішою» за історію незалежної України. Безумовно, це є  суттєвим кроком у досягненні гендерної рівності в політикумі.