Стан світових демографічних перспектив

Стан світових демографічних перспектив

У червні 2019 року Відділ народонаселення Департаменту з економічних та соціальних питань ООН опублікував доповідь про стан світових демографічних перспектив. У звіті представлені основні результати 26-го раунду глобальних оцінок й прогнозів населення. В оцінці використано 1690 національних переписів населення, які проведено в період між 1950 та 2018 роками.

Вичерпний огляд статистичних даних по багатьох демографічних позиціях та прогностична аналітика потенційних перспектив є доволі цікавими.

Згідно доповіді у найближчі 30 років населення світу збільшиться з 7,7 млрд. до 9,7 млрд. Наприкінці поточного сторіччя кількість мешканців на планеті може досягнути свого пику на рівні майже 11 млрд. У 2027 році Індія стане найбільш населеною країною, обігнавши Китай. До 2050 року очікується подвоєння населення Африки на південь від Сахари (зростання на 99%).

Збільшення тривалості життя та зниження рівня народжуваності призводять до «старіння» населення. Через 30 років кожна шоста людина буде старшою 65 років (16%), у порівнянні з кожною 11 в 2019 році (9%). Прогнозується, що чисельність людей у віці 80 років і старше збільшиться втричі: зі 143 млн. у 2019 році до 426 млн. у 2050 році.

У звіті зазначається, що глобальний коефіцієнт народжуваності, що знизився з 3,2 на одну жінку у 1990 році до 2,5 у 2019 році, ще більше знизиться до 2,2 у 2050 році.

Міграція стала основним компонентом зміни чисельності народонаселення в деяких країнах. У період між 2010 й 2020 роками у чотирнадцяти країнах або регіонах чистий приплив населення складе біля одного мільйона мігрантів, а у десяти країнах станеться чистий відтік аналогічної величини.

У 2019 році тривалість життя у найменш розвинутих країнах відстає на 7,4 роки від середньосвітового показника, що в значній мірі обумовлено сталим високим рівнем дитячої та материнської смертності, насильства, конфліктами та впливом епідемії ВІЛ.

Результати дослідження в цілому є важливими для світової спільноти у плануванні майбутніх кроків з протидії нерівності, жебрацтву та епідеміям. «Ці дані являють собою значну частину бази фактичного матеріалу, що необхідно для моніторингу глобального прогресу у досягненні Цілей сталого розвитку до 2030 року», – прокоментував доповідь Джон Уїлмот, директор Відділу народонаселення Департаменту з економічних та соціальних питань Організації Об’єднаних Націй.