Україна виконала дві третини зобов’язань із впровадження ґендерної рівності — моніторинг
За чотири років Україна виконала дві третини державних документів з ґендерної рівності та дотримання прав жінок.
Такі дані дослідження озвучили в Укрінформі експертки Київського інституту ґендерних досліджень, Асоціації міст України та Жіночого консорціуму України.
Учасниці проєкту проаналізували та підбили підсумки впровадження двох ключових державних документів, дія яких закінчилася у 2021 році. Йдеться про Національний план дій з виконання зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України. Другий документ — Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
“Наш проєкт охопив 341 територіальну громаду, всі 24 області України та місто Київ, а також 30 міністерств та відомств, визначених як виконавці заходів обох документів”, — розповіла директорка Київського інституту ґендерних досліджень Марфа Скорик.
Як показав моніторинг, на обласному рівні лідерами у виконанні обох документів є Рівненщина та Луганщина. А Івано-Францівщина навпаки, виконала лише кілька пунктів з обов’язкового переліку обох документів.
“В цілому по Україні виконання рекомендацій Нацплану дій та Держпрограми складає 71% та 77% — відповідно”, — сказала голова Жіночого консорціуму України Оксана Москаленко, яка координувала кампанію в областях.
Водночас керівниця проєкту Ольга Луцишина вказала на значну готовність облдержадміністрацій дослухатися висновків жіночої громадськості.
“Понад 30 із 139 запропонованих нами рекомендацій було прийнято як резолюції цих дорадчих органів при ОДА”, — повідомила Луцишина.
Щодо територіальних громад, то ситуація тут складніша. “Відсоток виконання завдань і рекомендації обох документів становить близько 40%,” — зауважила ґендерна координаторка Асоціації міст України Наталія Лазаренко.
При чому, як свідчить аналіз, найбільш охоче громади виконують пункти, що стосуються подолання ґендерних стереотипів, збільшення частки жінок у депутатському корпусі та зменшення гендерного розриву в оплаті праці.
Як зазначила Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, розроблені проєктом методики громадської оцінки слід врахувати при виконанні Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, проєкт якої зараз розглядається Кабміном.
“Дані цього аналітичного дослідження мають мають бути використані для подальшого розвитку державної політики в усіх напрямах — на рівні формування й розробки нормативно-правових документів, підвищення кваліфікації й компетенцій держслужбовців, зміцнення інституційних механізмів і комунікацій із суспільством”, — вважає Левченко.
Учасниці проєкту також сподіваються, що моніторинг стимулює створення в Україні постійного інструменту відстеження реалізації прав жінок і допоможе ефективніше впроваджувати політику ґендерної рівності в країні.
Проєкт “Громадська оцінка виконання в Україні державних документів з ґендерної рівності” з липня 2021 року впродовж 6 місяців здійснював Київський інститут гендерних досліджень у партнерстві з Жіночим консорціумом України та Асоціацією міст України.
Оцінку виконано в рамках проєкту ПРООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
