24 лютого.
Річниця початку повномасштабної війни. День, який розділив життя на «до» і «після». День, який став точкою болю, втрат, страху — і водночас точкою сили, солідарності та незламності.

Три роки потому ми розуміємо: війна — це не лише про фронт. Це про щоденні рішення. Про жінок, які евакуйовували дітей, запускали гуманітарні ініціативи, відбудовували громади, тримали освітній, соціальний, волонтерський фронт. Про тих, хто втратили дім. Про тих, хто продовжують боротися.

У 2022 році Центр гендерної культури реалізував проєкт «ЇЇСТОРІЯ ВІЙНИ» — ми зібрали понад 100 жіночих свідчень. Болісних, чесних, сильних. Вони стали частиною онлайн-експозиції Музею жіночої та гендерної історії .

Ці історії зберегли жіночий досвід війни таким, яким він є — без прикрас і спрощень.

Сьогодні ми оголошуємо продовження — «ЇЇСТОРІЇ ВІЙНИ 2.0».

Ми знову відкриваємо простір для жіночих голосів. Для тих, хто готові говорити, згадувати, фіксувати прожите. Бо якщо ми не збережемо ці історії — їх розкажуть за нас або втратять назавжди.

Ви можете зафіксувати свою історію у будь-якому зручному форматі:

• написати текст
• записати відео
• створити аудіо-історію

Після цього завантажте матеріал у форму https://forms.gle/FSwJfATY1J9Pg5nv6

Прийом історій триває до 31 березня 2026 року.

Пам’ять — це теж форма спротиву. Жіночі голоси мають бути почутими!