9 державних свят замість 11: які вихідні залишаться у календарі?

Інститут національної пам’яті запропонував законопроект, який врегулює категорії свят, а також визначить, які із них матимуть статус вихідного дня. Із переліку свят зникнуть дати 1 травня і 8 березня

Юрист, співробітник Інституту національної пам’яті Сергій Рябенко розповідає про зміни, які відбудуться у календарі, якщо законопроект ухвалять. Зокрема, замість 8 березня автори законопроекту пропонують восени святкувати День сім’ї.

Олексій Геращенко, економічний експерт і викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, розповідає про економічні наслідки великої кількості вихідних.

dmytriyeva_mariya

Гендерна експертка Марія Дмитрієва

А гендерна експертка Марія Дмитрієва розказує про значення 8 березня для борців за права жінок в Україні.

Марія Дмитрієва: Святкувати 8 березня почали задовго до Жовтневого перевороту. Його відзначають у багатьох країнах світу із 70-х років як день прав жінок, визнаний ООН. Щороку цей день присвячений іншим темам, наприклад, минулого року йшлося про те, наскільки важливим є дотримання прав жінок для досягнення цілей сталого розвитку.

Є різні підходи до святкування 8 березня. У пострадянських країнах і країнах «другого» і «третього світу» 8 березня досі вихідний.

На сайті Інституту національної пам’яті на останніх сторінках ви знайдете лише один матеріал, присвячений жінкам ― жіночі історії у ІІ Світовій війні. Зводити все багатство української жіночої історії лише до тих жінок, які під час ІІ Світової рятували сиріт і безхатченків ― дуже спрощений підхід.

Історія України, яку ми знаємо ― це історія чоловіків. Історія, як вони боролися за Україну, втрачали її, зраджували. Ми не знаємо жіночу історію.

У Києві до початку декомунізації із 240 вулиць, названих на честь людей, лише 15 чи 18 названі іменами жінок. Ця жіноча проблематика є насправді загальнолюдською. Її позначають як меншинну і через це відсовують вбік.

Коли громадські діячки кажуть: треба забезпечити права жінок, у відповідь чують: зараз війна, це не на часі. А коли це буде на часі?

Радянський Союз мав найбільшу на той час частку жінок у діючій армії ― більше 700 тисяч. Це було покоління жінок, яким казали, що вони люди, і як люди, можуть захищати свою країну зі зброєю в руках. І коли після війни цих жінок забули і соромили їх за те, що вони були на фронті ― це величезна провина і нашого народу також.

Тетяна Трощинська: Якщо 8 березня не буде, то залишається День матері, а це свято фокусується лише на одній соціальній ролі.

Марія Дмитрієва: Ще одна проблема з Днем матері, що його пов’язують з релігією. Якщо ми це вчасно не зупинимо, то матимемо тут православний «Талібан».

8 березня ― це чи не єдиний день для багатьох жінок, коли вони згадують, що вони люди, що не отримують визнання за величезну неоплачувану хатню працю, працю з догляду за дітьми, хворими, старими і власними чоловіками.

8 березня вони отримують визнання за цю працю і заряд позитивних емоцій на решту року.

Більшовики вкрали 8 березня у жіночого руху Російської імперії. Вони привласнили те, що зробили феміністки Російської та Австро-Угорської імперій. Лютнева революція почалася із забастовки працівниць швейної фабрики, які вимагали хліба і троянд, тобто нормальної зарплатні (тоді жінки отримували у 2-3 рази менше, ніж чоловіки) і припинення участі Росії у І Світовій війні.

Тимчасовий уряд запровадив виборче право для усіх, у тому числі для жінок. Радянська історія пропонувала картинку, що радянська влада прийшла і дала все жінкам. Але жінкам ніхто нічого не давав, вони все виборювали самі.

Василь Шандро: На прямому зв’язку Сергій Рябенко, юрист і співробітник Інституту національної пам’яті. З точки зору права, які аргументи в Інституту національної пам’яті, щоб скасувати деякі державні свята?

Сергій Рябенко: Ст. 92 Конституції України говорить, що перелік державних свят визначається законом. Але із 1991 р. ніякого законного врегулювання цього питання не відбулося.

Є певна категорія ― умовно це свята ― які прописані у Трудовому кодексі і мають статус вихідного дня. Є свята, прописані у перехідних положеннях Конституції. Є День Незалежності, записаний в Акті проголошення незалежності України як національне свято, хоча Конституцією така категорія не передбачена.

Є певна категорія свят, які призначаються указом президента, хоча це не зовсім його повноваження. Є категорія, встановлена постановами ВР.

Це все потребує законодавчого врегулювання, тому появилася ідея створити відповідний закон, який би визначав, які категорії свят ми маємо, які з них мають статус вихідного дня, і які заходи мали б проводитися у державні свята чи скорботні дні.

Тетяна Трощинська: Чи йдеться про зменшення кількості вихідних?

Сергій Рябенко: Одна з цілей, які ми ставили при розробці закону ― зменшення кількості вихідних днів. Із 2000-х років у нас почалася традиція перенесення свят, які припадають на суботу чи неділю, на будень.

Для країни, у якої не найкраща економічна ситуація, така велика кількість вихідних не є правильною. Тому ми вирішили відмовитися від традиції переносу вихідних і скоротити кількість державних свят, які мають статус вихідного дня.

Якщо зараз цих свят 11, то пропонуємо залишити їх 9. І для двох свят ― для Різдва і Великодня ― залишити як виняток, що вихідний переноситься на один день. Тобто фактично вихідних залишиться 11 днів.

Тетяна Трощинська: 8 березня і 1 травня ви пропонуєте залишати вихідними?