
На думку правознавців, донедавна у кримінальному праві України існував помітний мінус в системі протидії та запобіганню домашнього насильства в контексті впровадження концепції насильства у юридичних актах. Проте ситуація останнім часом змінюється. Наприкінці 2017 року правовий захист найбільш незахищених від насильства осіб зазнав змін. Серед чинників, що призвели до активізації зусиль у напрямку правового захисту, є зміна ставлення суспільства до проблеми насильства в закритому середовищі сім’ї та зростання випадків скоєння насильницьких дій.
11 січня 2019 року набуває чинності Закон України № 2227-VII I від 06 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Цей правовий акт вносить зміни та новели в кримінальні статті, диференціює визначення та по-новому розтлумачує злочини. Наприклад, в Кримінальному кодексі з’являється чітка диференціація понять «зґвалтування» та «сексуальне насильство», підвищується відповідальність за злочини, що скоюються на підставі статевої приналежності.
Новели Кримінального кодексу також стосуються теми репродуктивного здоров’я, а саме, в окремих статтях вводиться відповідальність за незаконне проведення аборту та стерилізацію жінок і дівчат. Приводом для кримінального провадження стає примушування до вступу у шлюб, в тому числі до співжиття без укладання шлюбу, каліцтво статевих органів. Зазначені факти є актуальним явищем для України, в якій живуть представники та представниці різних культур, які іноді примусово проводять певні насильницькі ритуальні дії стосовно неповнолітніх дівчат. Таким чином, нововведення у Кримінальному кодексі, що набувають чинності з 11 січня 2019 року, у своїй сукупності сприятимуть захисту неповнолітніх та жінок від гендернозумовленого насильства, зниженню показників кримінальних злочинів в Україні, а також реалізації певних положень Стамбульської конвенції.