Донедавна в назвах деяких медичних професій в Україні використовувались тільки жіночі варіанти «медична сестра», «сестра-господиня», «акушерка», що обумовлювало тим самим подальше засвоєння виключно фемінної ролі цієї відповідальної справи. У 2018 році внаслідок елетронного голосування, ініційованого в.о. міністерки охорони здоров’я Уляною Супрун, більше, ніж 90 % респондентів висловилися про використання маскулінітивів у назвах. І тепер з квітня 2019 року в Національному класифікаторі професій з’являться такі професії як «медбрат», «акушер» і «санітар».

Акушерство – це давня й відповідальна справа. Ставлення до народження дитини з давніх-давен пройшло велику трансформацію. Від зневажливого  до кваліфікованої медичної допомоги за встановленими нормами, протоколами відповідального батьківства.

Невипадково у Спільній заяві 2013 року Фонду ООН у галузі народонаселення і Міжнародної конфедерації акушерок зазначалось, що саме від кваліфікованих акушерок може залежати, чи залишаться живими або будуть вмирати майже 300 000 жінок щороку і в десять разів більше немовлят. Ключова роль акушерок в добровільному плануванні сім’ї може сприяти запобіганню 87 мільйонів незапланованих вагітностей, багато з яких закінчуються небезпечними абортами в країнах, що розвиваються, та майже третини всіх материнських смертей.

Історично акушерками ставали виключно жінки. Народна «кваліфікація» повивальних бабок неспішними кроками переходила в медичне обґрунтування процесу пологів і відкриття навчальних шкіл. Наприклад, лише у 1829 році перша в Україні акушерська клініка з чотирьох ліжок відкрилася у Харкові.

Чоловіки в акушерській ролі стереотипно не сприймалися. Однак, є відомості про те, що в 16 ст. траплялися випадки чоловічої практики в допомозі жінкам під час пологів. Навіть винахід хірургічних щипців належить чоловіку – шотландському хірургу Уїльяму Смеллі. Науковець написав підручник з акушерської справи.

Традиційно у суспільстві пострадянських країн розподіл медичних обов’язків здійснювався наступним чином: лікарями-гінекологами стають як представники, так і представниці медичної справи. Проте акушерками – тільки жінки. Деякі європейські країни внаслідок прийняття законів, що декларують гендерну рівність, ламають традиційні моделі і чоловіки-акушери стають звичним явищем у пологових відділеннях.

Отже, факт змін у Національному класифікаторі професій є доказом перетворень у розумінні гендерного підходу нормотворцями високого рівня. Наближається 5 травня – Міжнародний день акушерки. Можливо, у найближчому майбутньому, під час традиційних акцій та заходів до цього свята будуть задіяні не тільки жінки, але й на рівних умовах – чоловіки як представники цієї гідної професії.