Ставлення чоловіків до гендерних норм та насильства в Україні

Ставлення чоловіків до гендерних норм та насильства в Україні

  • Які фактори  мають вплив  на формування особистості чоловіка?
  • Якою має бути «гарна дружина» на думку чоловіка?
  • Як чоловіки ставляться до гендерно зумовленого насильства? 

Відповіді на подібні запитання нібито не викликають сумнівів і можна припустити, що саме в більшості відповідатимуть чоловіки та жінки. Проте – це припущення, а не факт. В умовах збільшення  проявів насильства з боку чоловіків  щодо дітей та жінок існує потреба дослідження витоків проблеми та урахування їх при здійсненні профілактичних заходів.

«Сучасне розуміння маскулінності: ставлення чоловіків до гендерних стереотипів і насильства щодо жінок в Україні» – тема дослідження, що здійснено фахівцями та фахівчинями ГО «Український центр соціальних реформ» за ініціативи, а також фінансової, технічної та організаційної підтримки Представництва  Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні. Результати дослідження були представлені в Центрі гендерної культури в рамках Всесвітньої 16-денної кампанії проти насильства .

Протягом 2018 року респондентами дослідження  стали 1520 чоловіків від 18 до 59 років практично із усіх регіонів України, а також «кривдники» – 355 чоловіків, які перебувають на обліку у спеціальних уповноважених органах з приводу скоєння насильства. Аналіз результатів проведеного дослідження стосовно факторів, що формують особистість чоловіків протягом життя, вказує на негативний досвід дитинства та наслідки виховання в системі стереотипів щодо розподілу сімейних обов’язків, які обумовлюють існуючу рольову картину у сімейних парах. Наприклад, твердження про роль жінки в піклуванні про власний дім та приготуванні їжі,  про вирішальне чоловіче слово в сім’ї висловили майже 70 % опитаних.  

Втім, позитивний вектор у розумінні гендерної рівності в сім’ї, наприклад, ставлення до сімейних ролей у вихованні дітей, прийняття лідерства жінки та її професійного вибору продемонстрували молоді чоловіки у віці 18-24 років. Дана тенденція  має стати визначною для розвитку гендерночутливого  суспільства. Саме на цю цільову аудиторію мають бути спрямовані зусилля існуючих інституцій у проведенні  інформаційно-просвітницьких  кампаній з просування ідей гендерної рівності в Україні.

 Як продемонстрували відповіді учасників дослідження, третина чоловіків внаслідок відчуття  головуючої ролі в економічних питаннях сім’ї (більше 70 % залишаються  головними годувальниками сім’ї) знаходиться в стані пригнічення та стресу. В той же час, вони не звертаються за кваліфікованою допомогою, накопичуючи в собі ще більше напруги та агресію, наслідками яких стають прояви насильства. Поштовхом для гендернозумовлених агресивних дій для більшості опитаних  «кривдників» відносно жінок та співмешканок  також стають бідність, прискіпливість та контроль з боку членів родини. 

В презентації інфографіки дослідження  та коментарях фахівчині з соціології – кандидатки економічних наук Ганни Герасименко під час спілкування зі слухацькою аудиторією в Центрі гендерної культури простежувались й інші зв’язки та паралелі. На сьогодні актуальним і  дискусійним залишається питання, які саме соціально-психологічні заходи та соціальні моделі потрібно використовувати для запобігання проявам гендернозумовленого насильства, бо більшість опитаних чоловіків вважають насильство виключно приватною справою і впливовими авторитетами для себе вбачають невеличке коло близьких людей. На думку учасниць та учасників обговорення результатів дослідження основним фактором у протидії насильству має стати власна громадянська  позиція у непримиримості та небайдужості до проблематики насильства у суспільстві.