
«Жінки України. Історії життя та війни»…Виставка з такою назвою урочисто відкрилась 3 березня у Heilig Geist-Haus Нюрнберга.
Виставку організували Frauen in der Einen Welt та Museum Frauenkultur Regional-International у співпраці з Музеєм жіночої та гендерної історії (Gender Museum). На виставці представлено історії, що розповіли 16 жінок…Жінок з різних куточків України, які кожна по-своєму переживає війну: захищає країну від ворога, підтримує родину, рятує дітей, організовує волонтерські центри, шелтери для порятунку людей.

“Зазвичай, коли починається війна, більше говорять про чоловіків та їхній внесок, про жінок здебільшого мовчать. Тому ми вирішили зібрати саме жіночі історії. Це розповіді від першої особи, кожна жінка написала те, що вважає важливим для себе. Час швидкоплинний, вже дуже скоро ми забудемо багато деталей з того, про що сьогодні йдеться в цих історіях. Тому важливо це зафіксувати, зробити так, щоб голос жінок почули“, – сказала у вітальному слові Тетяна Чернецька, менеджерка проєктів Центру гендерної культури (Харків).
На виставку прийшли місцеві жителі та жительки, українки та українці, які рятуючись від війни, зараз живуть у Нюрнберзі.

Наталя Чермошенцева приїхала на виставку з Києва. Вона говорила про те, як під час війни організувала волонтерський центр і допомагає жителям Херсонщини, звідки сама виїхала, про те, як жінки рятують дітей і при цьому знаходять у собі сили допомагати іншим.
Наталя Поколенко з Донеччини, чия родина релокувала сімейний бізнес до Києва, розповіла про жіночу самоорганізацію у перші дні війни, про те, як звичайні жінки робили надзвичайні речі, допомагаючи у своїх громадах будувати оборонні споруди та роздавати гуманітарну допомогу.
4 березня відбувся воркшоп, на якому українки розповідали, як продовжують боротися під час війни. Німкені питали про ситуацію в Україні, про те, які настрої в українців, чи готові вони продовжувати боротьбу, яким може бути вже недалеке майбутнє України.
Це вже друга виставка жіночих історій з України. У Нюрнберзі вона триватиме до 16 березня. Перша виставка відбулася торік у Відні, наступна планується у Тайвані. У такий спосіб жінки привертають увагу до України, в якій росія влаштувала війну.
“Висвітлення ролі та місця жінок у війні, те, як жінки живуть, адаптуються в нових умовах – надзвичайно важлива річ. Це треба робити зараз, «по горячих слідах», адже потім на це не буде часу, зникнуть певні деталі. Кожна жінка, яка розповіла свою історію, вклала у цю історію власний досвід, біль, переживання. Ми зібрали сто таких історій, але насправді їх мільйони, адже українки показують неймовірний приклад, знаходять у собі сили долати труднощі воєнного часу, робити те, чого за мирних часів ніколи не робили”, – зазначає директорка Музею жіночої та гендерної історії Тетяна Ісаєва.
Історії, представлені на виставці – частинка проєкту «ЇЇсторія війни», що торік реалізував Центр гендерної культури. Усі 100 історій (українською та англійською мовами) розміщено у віртуальній експозиції «ЇЇсторія війни» Музею жіночої та гендерної історії.
Реалізація проєкту «ЇЇсторія війни» та участь українок у відкритті виставки стали можливими завдяки підтримці Українського жіночого фонду.